Що більше ви показуєте своє життя і себе для широкої аудиторії, що більше готові «відкритися» і виставити себе «на вітрину» для загального огляду, то більше буде тих, хто шукатиме спосіб вдарити вас у найболючіше місце, сповільнити ваш прогрес і затягнути на дно.
Такі вже люди і їхня тваринна природа.
Люди — це ті ж самі мавпи
Запам’яталася фраза одного відомого антрополога, який сказав приблизно таке:
«Люди не походять від мавп. Люди — це і є мавпи. Ми просто один із видів мавп, що еволюціонував швидше за інші завдяки тому, що у нас з’явилася й стрімко розвинулася річ, яку ми зараз називаємо “мовою”».
Тому поводити себе в різних ситуаціях абсолютно «тваринно» — це наша природа. Зокрема й «затягувати» назад у зграю того, хто намагається з неї вирватися.
Отже, просто прийміть: чим більше ви будете намагатися «вирватися» і виділитися, тим більше спротиву зустрічатимете від тих, хто вас оточує.
Мистецтво стримувати свої імпульси
Людям властиво ділитися інформацією — це один із «інструментів виживання», еволюційно обумовлена навичка.
Але! Здатність зупиняти свої думки на підході до рота або до кінчиків пальців — ось чого багатьом дійсно бракує.
Стримати свій імпульс.
НЕ сказати іншому те, що прямо виривається назовні.
НЕ написати іншому те, що пече кінчики пальців.
Промовчати. Взяти паузу. Поміркувати.
photo from pexels.com
Контроль над тим, що й кому ти говориш, — це мистецтво, що вимагає тренування й самодисципліни.
В НЛП є чудова пресупозиція (тобто переконання, у яке вигідно вірити):
«Сенс твого повідомлення — у тому, як на нього відреагує той, кому воно адресоване».
Думати спершу про необхідну для вас реакцію від іншого, і тільки після цього формувати своє повідомлення.
Скільки стосунків було б збережено, скількох конфліктів можна було б уникнути…
Емоційна свобода від чужої думки
Тренуйте в собі байдужість
Тренуйте в собі байдужість щодо того, що про вас думають інші.
Якщо ви сильно емоційно реагуєте на думку інших людей, вам доведеться значно перепрограмувати своє мислення, щоб дистанціюватися від цієї емоційної залежності.
Технології НЛП у цьому питанні чудово допомагають.
Емоційна свобода від думки інших людей — особливий рівень свободи.
Завжди будуть ті, чиї думки вас емоційно «вмикають», але чим менше таких людей, тим вільніше ви у своїх рішеннях, тим більше у вас вибору для вашої внутрішньої творчої частини, тим швидше ви зможете досягати своїх цілей.
Зменшуйте важливість і значущість чужих думок щодо вашої персони, зовнішності, того, як ви себе проявляєте і що і як робите.
Правда про чужі думки
Ба більше — насправді люди дуже рідко про вас задумуються і майже ніколи не думають про вас так, як ви собі це уявляєте.
Якби ви знали правду про те, як часто інші думають про вас, вас би це, швидше за все, здивувало і навіть засмутило.
Тому що більшості «зацікавлених» насправді байдуже до вас, і їхня «думка про вас» існує тільки у вашій уяві.
Але ваша власна ілюзія щодо чужих думок може руйнувати ваші дії та стримувати вас від прогресу.
Може, настав час вгамувати ту частину вас, яка так прагне підтверджень ззовні?
Вгамувати ці ваші внутрішні критичні частини особистості, які, мов паразити, живляться вашим прагненням сподобатися іншим?
Сподобатися тим, кому до вас немає діла?
Приховувати чи розповідати про свої цілі?
Чи розповідаєте ви оточенню про свої цілі й плани?
Готові ви їх відкрито маніфестувати?
І який із варіантів поведінки, на вашу думку, розумніший: приховувати свої цілі й тихо наполегливо йти до них, чи щиро і голосно заявляти про них?
Скажу одразу: різним — різне. Це залежить від людей, контекстів і багатьох інших чинників.
Універсальних стратегій не існує ні в чому!
photo from pexels.com
Як роблю я
Якби десять років тому мене спитали «приховувати чи розповідати?» — я, можливо, не бачила б нічого небезпечного у відкритому розповіданні світу про свої цілі.
Відповіла б приблизно так:
«Якщо боїшся — мовчи. А якщо твоє бажання розповісти всім про свої цілі СИЛЬНІШЕ за твою обережність і у тебе є успішний досвід, коли ти всім заздалегідь маніфестував свої цілі, і вони згодом гучно здійснювалися — ПРОДОВЖУЙ у тому ж дусі».
Приблизно так би я відповіла, АЛЕ…
Але ось що я зрозуміла, озирнувшись на прожиту частину свого життя і проаналізувавши свої особисті стратегії у цьому питанні:
Виявилося, що у 99% випадків свої плани й цілі я приховувала і діяла дуже тихо, приховано, без декларацій.
І навіть коли вони здійснювалися, я продовжувала і продовжую мовчати.
Про мої цілі й результати знали і знають лише дуже близькі люди.
І то — не про все.
Я розповідаю про свої плани й цілі лише коли мені потрібно «відшліфувати» формулювання цілі через думку близьких.
Це 1–2 людини, з якими я можу поділитися своїми маяками майбутнього, щоб почути їхню думку.
Часто буває так, що після розмови з ними я справді відмовляюся від цілі або значно коригую її формулювання, щоб уточнити координати майбутнього у навігаторі мого підсвідомого.
Але якщо я з самого початку впевнена у досяжності своїх цілей і мені не потрібні чиїсь коригування, то нікому взагалі про них не розповідаю.
Просто дію, дію, дію.
Щоденно й тихо.
Правило побутової магії
Чи варто приховувати свої плани від оточуючих?
Є таке правило у побутовій магії: розповідати тим, хто може позитивно вплинути на плани. Іншим — не потрібно.
Я дуже погоджуюся з цією думкою!
Коли ми тільки починаємо свій шлях до омріяних цілей, наші амбіційні плани палають у нас як полум’я. Іноді бажання поділитися ними з оточенням здається непереборним.
Але важливо вчитися чинити опір цим дитячим поривам.
Тиша — щит від знецінення
Пам’ятаю сказані багато років тому слова однієї моєї дуже соціально успішної клієнтки, яка у великому бізнесі досягала і досягає значних результатів:
«Я ставлюся до своїх цілей і планів так, ніби їх розкриття знижує силу і швидкість реалізації. Я уявляю, що кожна деталь, якою я ділюся з іншими, забирає якусь частину мого майбутнього успіху. У підсумку, роздавши багато деталей свого плану, я ризикую залишитися з порожніми руками. Тому я тримаю свої цілі, плани і наміри під захистом тиші».
Якщо ми зосереджені на своїх цілях і завданнях, якщо не відволікаємося і не розтрачуємо енергію на інше й інших, то прогрес неминучий!
Багато людей, отримавши перші крихітні результати, ВЖЕ біжать розповідати про них світу, чужим людям.
І здавалося б, бажання поділитися своїми першими успіхами — таке природне, таке людське.
Однак чим менше люди знають про ваш прогрес, тим менше вони можуть його знецінити, а отже — тим менше зможуть зашкодити своїм негативним поглядом паросткам вашого майбутнього успіху.
Підсумок: захищайте свої цілі
Добра новина у тому, що чим більше у вас буде успіхів і результатів, тим менше на вас впливатимуть чужі оцінки.
З досвідом зростає й упевненість.
До певного моменту вам уже буде байдуже.
І тоді ви на власному прикладі переконаєтеся в тому, що давно знають ті, хто досягнув успіху:
Єдина думка про вас, яка дійсно має значення для вашого теперішнього і майбутнього життя, — це ваша власна думка.
Також читають: