У наше високотехнологічне століття кількість тролінгу, критики, викриттів та знецінення в інтернеті просто вражає. На кожній сторінці якоїсь більш-менш відомої особистості, в будь-якій соціальній мережі ви знайдете тонни коментарів, що викривають нещасного/ну в n-ній кількості похибок різних ступенів тяжкості.
Ви теж любите критикувати, викривати, знецінювати, правда? Усі ми любимо.
Photo by Ben Mater on Unsplash
Чому ми любимо критикувати інших?
Прискіпливість, яка була властива людям завжди, нарешті стала (практично) безкарною, і тепер можна критикувати всіх ліворуч і праворуч із почуттям виконаного обов’язку.
Зізнайтеся, у кого з вас тут чорний пояс знецінення інших, особливо в інтернеті? У багатьох, знаю.
І що це нам дає? Виявляється, серотонін! Нейромедіатор, пов’язаний із центром задоволення у мозку. Штука корисна та лікувальна.
До речі, не зовсім коректно вважати серотонін “нейромедіатором щасливості”. Він, скоріше, регулятор рівня нещасливості. Що краще справи з рівнем серотоніну, то менше у людини смутку-печалі-зажури.
Так от, значить, чому люди так люблять поливати інших брудом, бо вони отримують внутрішні ласощі – серотонін.
Що цікаво, що людина «освіченіша» (зауважте, не розумніша, а саме «освіченіша»), то якісніше, зліше й цинічніше вона вміє знецінювати інших.
Усвідомлене знецінення
Думаєте, я зараз скажу «вчіться мислити позитивно і бачити довкола добре?» Ні, не скажу.
Знецінення – солодка цукерка і так просто її не виплюнути. Ми всі продовжимо тією чи іншою мірою чіплятися за життя інших.
АЛЕ! Це можна робити свідомо. Можна вчитися керувати своїм знеціненням, бо частіше воно керує нами та впливає на наші рішення, визначаючи напрямок нашого життя.
Уявіть на секунду скільки грошей ви недоотримали, скільки ресурсів не освоїли, скільки проєктів не втілили. Але класно вмієте критикувати, знецінювати та насміхатися. І таким чином видобуваєте свій серотонін. Не через досягнення, а через приниження інших.
Зауважили, що коренем слова «знецінювання» є слово «ціна»? Завжди є ціна, яку ви платите та цінність, яку ви не в змозі побачити. А якщо потроху вчитися оцінювати, цінувати та усвідомлювати цінність, замість постійно знецінювати?
Ми навіть не можемо собі уявити, як багато речей у цьому світі не потребують ні наших коментарів, ні нашої думки. Сонце встає незалежно від того, що ми про нього думаємо і які рекомендації ми готові йому дати.
Якби ми більше уваги приділяли тому, що перебуває у колі нашого впливу і тому, на що ми справді можемо вплинути, то у Світі було б значно більше реалізованих людей.
Ми витрачаємо дуже багато своєї енергії на речі, які не тільки нас не стосуються, але й не просувають нас до наших цілей.
Особисто мені багато років допомагають п’ять простих питань, які я собі ставлю, коли помічаю, що вмикаю знецінення та критику інших:
- Навіщо мені це?
- Як це допомагає мені просуватися до моїх цілей?
- Що це дає мені особисто?
- Що стане можливим у моєму житті, якщо я дам цьому свою увагу?
- Чи можу я на це впливати?
- Чи я хочу на це впливати?
І якщо ви ніколи собі не ставили таких питань, то сьогодні – чудовий день для такого починання.
Також на тему:
