Так чи інакше люди порівнюють себе з іншими. Людина соціальна, і від цього нам нікуди не подітися. Нерідко батьки в педагогічних цілях порівнюють свою дитину з іншими дітьми, ставлять інших за приклад для своєї дитини. Начебто хтось більш чемний, більш вправний чи ввічливіший.
Але таке порівняння найчастіше дітей ображає, але не мотивує. Прояви порівнянь регулярно зустрічаються у книгах та фільмах. Від культурного коду не сховатись. Але! Якщо подивитися на це як на інструмент, то можна навчитися застосовувати порівняння по-новому.
Почнімо з вправи:
Візьміть аркуш паперу і ручку та напишіть максимально щиро, з ким ви порівнюєте себе (порівнювали). Можете розпочати із самого дитинства. Увімкнути, так би мовити, трансдериваційний пошук мозку: адже якщо ви запитали, мозок обов’язково знайде відповідь.
Чому важливо саме фізично писати цей список, а не просто його усвідомлювати?
Коли ви рефлексуєте, кількість інсайтів є мінімальною. Коли ж ви розмовляєте чи пишете, то думаєте помітно ефективніше.
До речі, інсайти (осяяння) супроводжуються гормональною реакцією, після чого може змінитися весь малюнок мислення. Також інсайти сприяють побудові нових нейромереж у корі головного мозку.
Інсайти також можливі, коли ми читаємо чи слухаємо чиєсь мовлення, якщо кимось написана чи озвучена думка вже жила всередині нас якийсь час до того, як ми її прочитали чи почули.
Отже, існує три типи порівняння і я пропоную вам вбудувати їх у свою систему мислення:
- самопорівняння;
- висхідне порівняння;
- низхідне порівняння.
Photo by Mollie Sivaram on Unsplash
Самопорівняння
Звичка порівнювати себе сьогоднішнього із собою вчорашнім. “Звичка” – це, по суті, нейромережа в корі головного мозку. Щоб її створити, потрібно натренувати себе мислити!
Крок 1:
Щодня протягом наступного тижня (перед сном або вранці в той самий час), пишіть у нотатках на смартфоні або в блокноті список того, в чому ви сьогодні краще, ніж учора.
Швидше за все мозок чинитиме опір і видаватиме: «Ні в чому!», адже у вас ще немає нейромережі, яка легко вміє «самопорівнювати». Попри це, продовжуйте знаходити в просторі докази того, що ви сьогодні краще, ніж учора.
Крок 2:
Протягом наступних трьох тижнів у певний день, скажімо, щонеділі, пишіть собі, у чому ви цього тижня краще порівняно з попереднім.
Це необхідно для того, щоб продовжувати зміцнювати нейромережу, яка відповідає за самопорівняння.
Крок 3:
Наприкінці кожного місяця писати собі, у чому ви цього місяця краще порівняно з попереднім.
Протягом 6 місяців сформується міцна нейромережа, яка діятиме практично несвідомо. Підвищиться рівень серотоніну, і мозок отримуватиме сигнал, що ви рухаєтеся у правильному напрямку. Таким чином, ретикулярна формація та інші частини головного мозку, які відповідають за фокус уваги, переналаштовуються. Виникає лавина: хороше притягується до хорошого, краще до кращого, більше до більшого.
Висхідне порівняння
Ви порівнюєте себе з кимось, хто в потрібному вам контексті краще (на вашу думку), ніж ви. Скажімо, ви хочете побудувати успішний бізнес і порівнюєте себе з тими, хто краще (знову ж повторюся: на вашу думку) в сфері, що вас цікавить. І коли ви думаєте про те, що вам є до чого прагнути, про те, що вас заводить, про результати, які хочете отримати – активізуються дофамінові рецептори в глибинах вашого мозку. Дофамін – це нейромедіатор, який відповідає за досягнення мети і за передчуття результату.
Шукайте людей, які будуть вам рольовими моделями. Тих, хто має результат, про який ви мрієте.
Знайдіть їх у тому списку, який ви складали. Запитайте себе, в чому конкретно (на вашу думку) вони краще за вас і що ви можете зробити, щоб досягти бажаного? Проаналізуйте кожного з тих, навпроти якого імені ви поставили галочку.
Не плутайте висхідне порівняння із заздрістю, адже у разі правильного використання воно діє наступним чином: «Я теж цього дуже хочу і обов’язково там буду!»
Якщо ж ви переконуєте себе, що людям у вашому списку успіх звалився на голову, що вони не заслуговують на нього і т.д., замість того, щоб активувати в собі енергію на результат, ви активуєте непотрібний вам стрес і заздрість.
Низхідне порівняння
А якщо в тій сфері, в якій ви ростете і розвиваєтеся, ви порівнюєте себе з тими, у кого результати гірші?
Низхідне порівняння часто плутають із знеціненням та приниженням інших.
Думки «так тобі й треба, невдаха» — це про знецінення та приниження. А переконання «супер! Мої показники результатів сьогодні кращі, ніж у них. І це маркери на моєму шляху, які говорять про мій розвиток» — це порівняння.
Повернімось до початкового списку: якщо в ньому понад 70% людей, які (на вашу думку) кращі за вас, то ви використовуєте інструмент «висхідне порівняння» не для розвитку, а для самознищення.
Якщо ж у ньому більше тих, хто (знову ж, на вашу думку) набагато гірший за вас, то, на жаль, ви гальмує свій розвиток і зростання.
Вирівняйте баланс за допомогою інших порівнянь. І нехай через деякий час у вашому списку 50% («висхідне порівняння») / 50% («низхідне порівняння»).
Успіхів!
Також читають:
Як сутулість заважає нам досягати успіху?