Ми всі чули про людей, які на смертному ложі грішили на свої минулі вибори. Дивно, наскільки відрізняється їхній підхід до життя у безпосередньому його розпалі та на порозі смерті.
Я не закликаю вас слухати напуття вмираючих, хоча іноді було б корисно. Сьогодні я маю намір поділитись з вами списком із шести цінних істин, слідуючи яким ви зможете створити життя, про яке ніколи не пошкодуєте.
Фото автора Josh Hild
1. Все у житті складається з рівнів, які можна усвідомити і, як наслідок, навчитися на них впливати
Цих рівнів сім (у НЛП це піраміда нейрологічних рівнів):
1. Оточення
Це все те, що довкола нас відбувається і чим ми оточені. Це люди, квартира, машина, робота, заклади, одяг, їжа. Загалом, це все те, в чому день у день плавають наші тіло і розум.
2. Поведінка
Це те, що ми робимо (і не робимо): встаємо вранці, чистимо зуби, працюємо, читаємо, тренуємося, їмо, гуляємо.
3. Здібності
Їх ще можна назвати навичками. Це все те, що ми вміємо (і не вміємо): писати, керувати, виконувати, вивчати, аналізувати, адаптуватись. Чим більше ми маємо навичок, тим більше ми цінні як на ринку праці, так і для світу в цілому. А ще вони допомагають нам проявлятися в цьому світі, адже що більше здібностей, то більше способів самовираження. Як наслідок життя стає цікавішим і насиченішим.
4. Переконання
Це наші картинки світу, чи окуляри, через які ми його бачимо. Переконання – це наші неписані закони, зовнішній компас, які сформували інші (значущі) люди та/або досвід. Ми робимо чи не робимо відповідно до своїх переконань, ми дозволяємо або забороняємо собі щось відповідно до них. Те, яка висота стелі над нашою головою, диктують саме вони.
5. Цінності
А ось це вже наш внутрішній компас, який веде нас життям у напрямку щастя, провокуючи на ті чи інші вчинки. Компас цей часто змінює напрямок залежно від досягнення пункту призначення (задоволення цінності) чи його актуальності, тому добре б часом на нього поглядати.
6. Ідентичність
Це те, що ми про себе думаємо, як себе відчуваємо та описуємо. Ідентичність легко і швидко впливає на всі інші рівні, які, однак, теж “кують” ідентичність. Робота йде в обидві сторони, так би мовити.
7. Місія
Це єдиний рівень, що має відношення не до нас самих, а до решти світу. Місія говорить про те, що ми можемо дати світові, а не отримати від нього.
Впливаючи на один рівень ви змінюєте і конструкцію в цілому, і що вищий рівень, то ширша зона впливу. Запитуючи себе, що зробити, щоб життя стало кращим, подумайте про той рівень, на який ви здатні вплинути прямо зараз.
До речі, найчастіше – це поведінка. Адже вже зараз ви можете взяти щось корисне для себе. Вже сьогодні можете формувати нову звичку. Вже сьогодні можете реагувати на стреси по-іншому. І від, по суті, нового і кращого життя вас відокремлює лише рішення зробити.
2. Наш зовнішній вигляд визначає наші результати частіше, ніж ми думаємо
Наш зовнішній вигляд іноді впливає на наше життя більше, ніж здається.
Йдеться про те, що ми транслюємо собою цьому світу і про те, чи збігається реальність із поставленими самою людиною цілями та з цілями систем, у яких вона хоче досягти успіху.
Наочний приклад. В інтернеті пролунав скандал через вчительку, яку звільнили зі школи через “непристойні”, з погляду начальства, фотографії з відпочинку.
Думки аудиторії розділилися. Одні вважали, що вчителька за сумісництвом ще й людина, а отже, тут набуває чинності декларація про права людини. Інші ж наполягали на етичній правомірності звільнення, аргументуючи це тим, що бику та Юпітеру не дозволено одне й те саме.
Чи є правильний варіант? Лише у контексті результату. Якщо сама людина результатом задоволена, то вона все зробила правильно.
Мова не лише про одяг. Вона ще про ваші пози, жести, голос і стан, який ви транслюєте. А це вже безпосередньо залежить від вашої ідентичності й того, ким ви вважаєте себе, відчуваєте.
Завжди потрібно думати про те, як ви хочете сприйматись і для чого. Це питання не смаку і власних уподобань, і навіть не вашого права надіти он той фіолетовий, тому що “плювати на всіх, мені так хочеться”. Це питання виключно цілей, яких ви досягаєте (або не досягаєте) внаслідок свого зовнішнього вигляду.
3. Все, що ми робимо в будь-який момент і час нашого життя є частиною нашої місії
Будь-яка дія чи слово було найкращим вибором на той момент, адже до кожної з дій нас веде все наше життя.
Якщо ви знаходитесь там, де знаходитесь, значить так і потрібно. Іноді для того, щоб вибратися звідти.
4. Замість думки “що світ може мені дати” подумайте “що я можу дати світові”
Намагаючись лише спожити (а цим страждає більшість населення) люди позбавляють себе колосального джерела енергії. І, що трохи смішно, одержують набагато менше, ніж могли б.
Щоб зробити життя кращим, зробіть щось краще самі.
Питання “що можу дати світу” це запит на найвищий рівень – рівень місії. І так, місія це не якась конкретна діяльність, яку терміново треба знайти шляхом напруженого (і часто тривалого) обмірковування. У це я не вірю, та й приклади найщасливіших і найуспішніших людей підтверджують, що це не так.
А ще, я не вірю в пошук індивідуального призначення, принаймні так, як це робить більшість. Вірю я скоріше в персональні схильності (у тому числі і з погляду характеру) до тих чи інших областей, і потреби, які робота може задовольнити. І що це конкретно за робота – не має значення.
Що тоді важливо? Важлива потреба працювати для чогось більшого, ніж ти сам/-а. Робити для людей і позитивно впливати на їхній світ. Яким шляхом ми виберемо впливати – питання, на яке ніхто, крім нас, не дасть відповіді.
Тема “пошуковиків сенсу” стоїть написання цілої серії статей, мабуть, так і зроблю.
5. У кожного з нас є своя ієрархія цінностей, і щастя – це здатність обирати життя, яке їм відповідає
Саме завдяки цінностям одні рішення ми приймаємо легко, інші довго перетравлюємо; на одні пропозиції легко погоджуємося, а на інші, здавалося б, привабливі, різко говоримо “НІ”.
Людині з ясним розумінням цінностей та внутрішньою потребою у, скажімо, добробуті та розкоші, ні під яким соусом не згодувати ідею про благо аскез та матеріальну скромність. До того часу, поки в неї не “закриється” цінність грошей і не “відкриється” відповідна цінність.
Ось чому одні так легко заводять сім’ї, інші, навіть маючи для цього всі можливості, тягнуть. Ось чому одні прагнуть постійно міняти місця роботи, міста та країни, інші ніяк не можуть змусити себе змінити улюблений маршрут до роботи. Питання у цінностях, які керують нашим вибором.
Знаєте, що буває, коли люди не звіряються зі своїм “внутрішнім компасом” у вигляді цінностей і йдуть на припоні у зовнішніх течій? Вони стають хронічно нещасними. Як би “об’єктивно щасливим” їхнє життя не здавалося іншим.
Це і про гроші, які не зможуть принести щастя, і про кар’єру, що не зігріє холодними ночами. Звичайно не зможуть, звичайно не зігріє – внутрішні потреби не ті! Хочеться кохання, творчості, спокою, сім’ї. Зате іншого кар’єра зігріє так, що не потрібні жодні ваші “любові”. Та й гроші принесуть щастя, свободу та інші бонуси.
Вам це здається очевидним? Ви навіть не уявляєте, скільки людей навколо йдуть по життю, звіряючись із чужим компасом замість свого. Добре, якщо людина має сміливість сама вирішувати, чого вона від життя хоче і як цього досягатиме.
Але в багатьох цього немає. Натомість у них є фільми, книги, передачі, оточення – все це розповідає їм про те, чого вони мають хотіти і як мають жити.
Пам’ятай, мовляв, що насправді важливе в житті! Що, не згоден? Значить, ще не доріс! Потім зрозумієш.
І невтямки їм, що може й не зрозуміти. І не через те, що дурень, а тому, що такого універсального поняття як “істинно важливі речі” немає, і бути не може. Тому що кожному – своє.
6. Наших цілей не буде досягнуто, поки вони не пов’язані з нашими цінностями
Хоч мотивуйся, не будуть.
Одна з причин – підсвідоме нестикування, нерозуміння, що вам дасть ця мета. І начебто блищить вона красиво, і добре щоб була, але чи варто всіх необхідних зусиль – не зрозуміло.
Ось чому важливо вміти “продавати” собі свої цілі. Мозок лінивий, роз’ясніть йому, як ця мета нагодує внутрішні потреби!
Тільки з’єднавши “треба” з вашими “хочу” ви приберете ногу з гальма і намацаєте педаль газу.
У процесі пояснення цілком може виявитися, що король то голий мета і справді не пов’язана з жодними нашими потребами та потрібна нам не більше, ніж реалістичність фільмам Марвел. Це нормально. Саме ці “фейкові цілі” потрібно виявити та видалити з простору уваги, щоб не займали місце оперативної пам’яті. Нехай поступляться місцем тим, які дійсно захочеться досягати!
Також читають:
