Вмілий вибір слів, які підходять для опису того чи іншого явища, допомагає змінювати ставлення людини до самого явища і навіть створювати для нього альтернативні реальності.

Результат залежить від рівня професіоналізму того, хто говорить та ступеня затрансованості того, хто слухає. І, звісно, від рівня синхронізації, яка між ними є (у НЛП це називають словом «рапорт»). Тобто, чим більше слухач довіряє мовнику, тим крутіший результат.

новости

Photo by Nijwam Swargiary on Unsplash

Фокуси мови

У цій статті йтиметься про Фокуси Мови (точніше про один з них). Це технологія в НЛП, яка допомагає в буквальному значенні грати фокусом уваги співрозмовника.

Інакше кажучи, фокуси мови — це мовні патерни, які дозволяють бути гнучким у комунікації  і змінювати переконання співрозмовника. Вони використовуються для переключення уваги співрозмовника з одного аспекту ситуації на інший (або навіть на іншу ситуацію).

Роберт Ділтс, автор технології, докладно описав чотирнадцять фокусів мови і це одна з найбільш складних тем НЛП. У нього є про це книга, у мене – п’ятигодинний докладний відеокурс, але зараз не про це, а про один із чотирнадцяти – фокус мови “Перевизначення”.

 

Фокус мови “Перевизначення”

Другий у списку Ділтса, але перший і найважливіший у списку всіх «операторів слова» (юристи, журналісти, продавці, пропагандисти тощо).

Перевизначення – це, якщо дуже просто, переназва. Тобто, заміна слова на інше слово чи фразу, які майже не змінюють загальний зміст висловлювання, але впливають на почуття та ставлення до сказаного, і, як наслідок, змінюють поведінку слухача/читача.

Насправді ми, люди, і так це постійно робимо. Переназиваємо, жонглюємо синонімами, міняємо наклейки слів на уламках реальності.

Але робити це свідомо та цілеспрямовано вміють далеко не всі. Пропагандисти, звичайно, роблять це майстерно (не війна, а спецоперація; не вибух, а “хлопок” і т.д. прикладів безліч).

Якщо ви не «журналіст-юрист-пропагандист-продавець альтернативної реальності», а простий споживач інформації, то вам знайоме те почуття, коли, здається, мозок зараз вибухне від великої кількості глюків, інтерпретацій, обіцянок, надій та жахів, що несуть із різних джерел. інформації.

Особливо це загострилося під час війни.

Ми засіли у різних телеграм каналах, пабліках в інтернеті або у телевізорі і жадібно ловимо різні версії того, що відбувається, за шкідливою звичкою з минулого називаючи ці версії “новинами”.

Ми читаємо, постимо та обговорюємо чиїсь численні думки про події та відчуваємо себе, як на американських гірках. Драйв, нудота, запаморочення, страх, азарт та знову драйв.

Як у дитячому віршику:

Буває все так класно,
Так класно просто все.
І тут… ба-бах! жахливо
Жахливо стало все.

І раз! Та знов все класно.
Прям класно-класно все.
Ба-бах! І знов жахливо
Жахливо прямо все.

Це сильно виснажує не лише розум та психіку, але й тіло.

Не кажучи вже про те, що віджирає колосальну кількість нашого часу та енергії.

А одна з причин того, що ми так емоційно реагуємо на величезну кількість потоків інформації, що суперечать один одному, – це невідповідне слово, яким наш мозок усе це позначає: новини.

 

«Новини»?

Новини – це дуже неправильне слово для визначення інформації, яку ми жадібно поглинаємо з різних джерел…

“Новини” ніколи і не були новинами. Ані сотні, ані навіть тисячі років тому. Завжди це були лише чиїсь версії того, що відбувається, або версії бажаних подій. І тим більше в наш час.

Необачно вміст величезної кількості інфоджерел визначати для себе, як «новини», адже йде колосальна гібридна війна.

Тому рекомендація: визначити для себе 2-3 джерела, які вирішуєте вважати джерелами новин, а все інше просто перейменувати у “версії” і тільки так і називати.

Спочатку так і повторювати собі, читаючи телеграм канали і слухаючи ролики на ютубі – «це лише версії».

Дуже допомагає не тільки не збожеволіти, але ще й якось зберегти себе для майбутнього і зберегти купу сил і часу на щось справді корисне для своєї країни, для людей. Для себе, зрештою. Навіщо зливати своє життя в каналізацію, куди стікають численні інфопотоки?

Слово «новини» зі всіма нами зіграло злий жарт, адже мозок так влаштований, що, по-перше, він дуже любить нове (дофамін, передчуття), по-друге, йому важливо бути «в курсі», щоб знати, як вижити, по-третє, йому важливо на щось спиратися і в щось вірити, щоб планувати майбутні дії.

Тому мозок чіпляється за слово “новини”, адже саме це слово обіцяє йому потрійний профіт.

Однак, як би не так.

Коли несеться величезна кількість глюків, версій, інтерпретацій, спертися бідному мозку зовсім нема на що і він судомно починає в цих численних потоках шукати ту інформацію, яка якось підтверджує те, у що цей мозок вже вірить, щоб хоч якось триматися і не розплавитись остаточно.

А зараз, до того ж, триває постійна битва версій у прямому ефірі.

І це нормально. Ми у розпалі війни.

І якщо ви кожну версію, припущення та інтерпретацію на рингу інфо війни сприймаєте як «новину», то не дивно, що ваш бідний мозок з якогось моменту спочатку просто починає зависати, як перегрітий комп’ютер, а через деякий час накриває вас апатією, субдепресією, безсиллям і ось цим усім, що сильно заважає жити далі.

 

Висновки:

Більшість того, що ви називаєте «новинами» – це лише чиїсь версії того, що відбувається, і за їхнє пережовування ви платите емоціями та особистою енергією (паливом свого життя).

Виберіть для себе 1-2-3 джерела новин на період воєнного часу, а за битвою версій спостерігайте з якогось свого інтересу (пізнавального, спортивного, дослідницького) і не більше.

Інвестуйте свою увагу, сили та час у те, щоб допомогти тим, кому це дійсно необхідно.

 

Також читають та дивляться:

Як не посваритися з близькими

Як реагувати на «страшне» та вбудовувати собі корисне

Як домовитися легко та просто

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.